Чому Україні потрібен план без розрахунку на Трампа

В українському інформаційному просторі знову з'явилися сподівання на рішучі дії США: нові санкції проти Росії, тиск на Кремль і пакети озброєнь, здатні змінити ситуацію на фронті. Однак події останніх місяців свідчать, що Вашингтон не поспішає ухвалювати незворотні рішення, а адміністрація президента Дональда Трампа зберігає максимальну свободу для політичного маневру.

Показовим є приклад законопроєкту про нові санкції проти Росії. Його спочатку сприймали як можливість завдати Кремлю нищівного економічного удару, але тепер документ дедалі більше перетворюється на компроміс американської внутрішньої політики. Ключова проблема не в термінах голосування, а в тому, що закон залишає президенту США широкі повноваження вирішувати, коли застосовувати санкції, а коли переглядати власні рішення. Тобто санкції стають інструментом політичної гри, а не гарантованим механізмом покарання агресора.

Аналогічна ситуація спостерігається у сфері військових технологій. Замість передачі Україні виробничих потужностей, ліцензій і сучасних систем озброєння, американська сторона дедалі частіше висловлює побоювання щодо передачі критичних технологій. Це означає, що розраховувати на повне відкриття можливостей найближчим часом не варто.

Стиль політики Дональда Трампа передбачає використання санкцій, мит і військової допомоги як елементів переговорного процесу. Для країни, яка четвертий рік веде повномасштабну війну, така модель створює постійну невизначеність. Крім того, двопартійна підтримка України в США вже не виглядає монолітною: українське питання дедалі частіше переплітається з внутрішньою боротьбою демократів і республіканців, а рішення оцінюються через вплив на рейтинги та вибори.

Світ змінюється, і Україна має адаптуватися. Державна стратегія не може будуватися на припущенні, що Вашингтон завтра ухвалить потрібне рішення. Якщо допомога надійде — це добре, але країна не повинна опинитися перед новою кризою очікувань. Натомість варто зосередитися на власному виробництві, оборонній промисловості, економіці та фінансовій стійкості — на тому, як функціонувати, навіть якщо зовнішня підтримка зменшиться.

Головне питання сьогодні не в тому, що зробить Дональд Трамп, а в тому, що зробить Україна, якщо він не зробить нічого. Від відповіді на це запитання залежить сила держави, адже перемогу забезпечують не очікування чужих рішень, а власна здатність діяти незалежно від політичної кон'юнктури у будь-якій столиці світу.