Література, в якій намагалися знайти відповідь на свої питання про технології та світобудову Ілон Маск, Білл Гейтс, Стів Джобс, Марк Цукерберг і Річард Бренсон
Серед лідерів світового бізнесу існує культ читання. Наприклад, очільник SpaceX і Tesla Ілон Маск, коли його запитують, як йому вдалося створити свій феноменально успішний бізнес і навчитися будувати ракети, відповідає: «Я читаю книги». Якщо вірити братові Маска, Кімбалу, майбутній мільярдер з підліткового віку прочитував по дві книжки за день.
За дослідженням автора Business Insider Майкла Сіммонса, більшість сучасних підприємців приділяє читанню величезну увагу – засновник Microsoft Білл Гейтс читає не менше 50 книг на рік, творець Марк Цукерберг прочитує щонайменше одну книжку раз на два тижні, а мільярдер, власник баскетбольної команди NBA Dallas Mavericks, співвласник медіахолдингу 2929 Entertainment і телемережі AXS TV Марк Кубан читає не менше трьох годин щодня.
«Дім інновацій» обрав п’ять книг, які, на думку провідних інноваторів сучасності, стануть у пригоді кожному.
Ілон Маск
«Конструкції, або Чому не ламаються речі», Джеймс Гордон
Structures: Or Why Things Don’t Fall Down by J. E. Gordon
Книжки британського матеріалознавця Джеймса Гордона «Чому ми не провалюємося крізь підлогу» (1971) і «Конструкції, або Чому не ламаються речі» (1980), незважаючи на свій солідний «вік», досі викликають захоплення читачів. Ба більше – «Конструкції» стали настільною книгою Ілона Маска, завдяки чому потрапили до списку бестселерів Amazon. Щоразу, коли Маска – неабиякого любителя читання – просять порекомендувати хороші книги, він з-поміж іншого називає саме «Конструкції»: «Вона дуже, дуже хороша, якщо вам потрібна абетка з проектування», – говорить засновник SpaceX.
Джеймс Гордон – професор Університету Редінга (Англія). До Другої світової війни Гордон займався кораблебудуванням, а після початку воєнних дій перейшов до Королівського авіаційного НДІ Великобританії у Фарнборо. Він працював з усіма видами матеріалів, які використовували в авіапромисловості, й незабаром очолив відділ пластикових конструкцій. А після кількох десятків років практики й досліджень Гордон почав писати книжки. Завдяки його чудовій майстерності оповідача «Чому ми не провалюємося крізь підлогу» (1971) і «Конструкції, або Чому не ламаються речі» (1980) стали свого роду бібліями для людей, які цікавляться структурою матеріалів і силовими конструкціями. Гордон вміє пояснювати простими словами складні речі й живою образною мовою розповідає про всі види конструкцій – природних і створених руками людини.
Марк Цукерберг
«Геном: автобіографія виду у 23 главах», Метт Рідлі
Genome: The Autobiography of a Species in 23 Chapters by Matt Ridley
Метт Рідлі – член Королівського літературного товариства і Академії медичних наук Великобританії, екс-редактор журналу The Economist і ентузіаст від генетики. Він упевнений, що «ми з вами – щасливе покоління, якому вперше вдалося розкрити книгу людського геному». На підтвердження своєї думки Рідлі написав 1999 р. книжку «Геном», у якій просто і зрозуміло виклав історію розвитку генетики. Учений не набридає, а перетворює розмову про гени на путівник усіма аспектами життя людини. Свобода волі, секс, хвороби, релігія, клонування, старість, смерть – Рідлі переконаний, що можливість розшифрувати мову ДНК надала нам більше знань про витоки, еволюцію та природу людини, ніж усі попередні наукові відкриття.
Крім того, автор завзято розвінчує популярні міфи, пов’язані з розвитком генетики, – скажімо, тлумачення цієї науки як інструмента, що в майбутньому допоможе зрозуміти нібито закладену в людині якусь програму, котра наперед визначає все її життя. На думку Марка Цукерберга, хоча книжка і вийшла понад 15 років тому, вона не втрачає своєї актуальності й сьогодні, оскільки дає читачеві уявлення про історію людства з погляду генетики, а не соціології.
Стів Джобс
«Дилема інноватора. Як нові технології нищать сильні компанії», Клейтон Крістенсен
The Innovator’s Dilemma: When New Technologies Cause Great Firms to Fail by Clayton M. Christensen
Праця американського вченого, бізнес-консультанта, професора Гарвардського університету, що вийшла 20 років тому, стала культовою і обросла всілякими міфами. Про неї захоплено відгукувалися Стів Джобс і Джефф Безос. Останнього «Дилема інноватора» навіть надихнула на створення Kindle. Журнал The Economist назвав цю книгу однією із шести найважливіших книг про бізнес усіх часів, а Forbes 2011 р. долучив Крістенсена до числа найвпливовіших теоретиків бізнесу за останні 50 років.
У «Проблемі інноватора» іменитий експерт сформулював свою революційну теорію підривних інновацій – тих, які перекроюють ландшафт ринку і змінюють співвідношення цінностей на ньому. Крістенсен пояснює, чому стабільні компанії-гіганти найчастіше поступаються більш мобільним та інноваційним дрібним стартапам, коли йдеться про щось принципово нове. Також він розповідає про значення «креативного руйнування» – явища, коли нові технології знищують старі. «Дилема інноватора» – рідкісний зразок справді корисної бізнес-літератури, оскільки автор виразно й чітко пояснює досить абстрактні закони, за якими живуть великі компанії. Все до діла – ніякого розтікання мислію по древу і занурення в маркетингові нетрі.
Білл Гейтс
«Людина, що нагодувала світ», Леон Гессер
The Man Who Fed the World: Nobel Peace Prize Laureate Norman Borlaug and His Battle to End World Hunger by Leon Hesser
На початку 1940-х рр. після кількох неврожаїв Мексика опинилася на межі голоду. А до 1956 р. країна вже експортувала пшеницю. Відбулося це завдяки одній людині – американському агроному і селекціонеру Норману Борлоугу. Йому і присвячена книга Леона Гессера «Людина, що нагодувала світ». Саме Борлоуг, за допомогою своїх знань, інтуїції та завзяття, вивів високоврожайні, стійкі до сажки (грибкове захворювання зерна) і надзвичайно витривалі сорти пшениці. Йому довелося зламати опір керівництва фондів, які оплачували дослідження, щоб використовувати «човниковий метод» – урожай, знятий в одному кінці Мексики, в долині, сіяли навесні в іншому регіоні – в горах. Таким чином звичайний для виведення стійких сортів пшениці термін приблизно в 7-8 років скоротився в два рази.
Робота американського селекціонера фактично врятувала від голоду й Індію з Пакистаном – завдяки виведеним ним сортам пшениці країни ці з 1965 до 1970 р. збільшили своє виробництво зерна вдвічі. У 1970 р. Норман Борлоуг отримав Нобелівську премію миру «За внесок у розв’язання продовольчої проблеми, і особливо за здійснення „Зеленої революції“». «Хоча багато людей ніколи не чуло про Борлоуга, він урятував, напевно, більше життів, ніж будь-яка інша людина в історії», – вважає Білл Гейтс. Він упевнений, що книгу Гессера про великого агронома має прочитати кожен, хто себе поважає.
Річард Бренсон
«Принцип „чорного ящика“. Як перетворити невдачі на успіх та знизити ризик непоправних помилок», Метью Саєд
Black Box Thinking: The Surprising Truth About Success by Matthew Syed
На думку ексцентричного засновника компанії Virgin Річарда Бренсона, книга популярного британського журналіста, колумніста The Times і письменника Метью Саєда надихає на постійне прагнення до зростання. «Принцип „чорного ящика“» присвячено помилкам. На думку автора, помилки – невід’ємна частина життя будь-якої людини q тільки на них і можна по-справжньому вчитися. Нехай думка і не дуже свіжа, та у Саєда вийшло досить цікаве чтиво. По суті «Принцип „чорного ящика“» – це збірка історій людей і компаній, які спромоглися перетворити свої провали й недоліки на успіх. Бренсон якось зізнався, що дуже любить почитати перед сном що-небудь у такому дусі, бо приклади інших людей дають поживу для роздумів, а з деяких історій можна витягти і практичну користь. Саєд у своїй книзі переважно зосередився на кейсах в охороні здоров’я і авіації, але зробив і аналітичні вилазки на території науки, техніки, юриспруденції та спорту.
