Японія інвестує 370 трлн єн у ШІ, чипи та нові технології

Японія ухвалила довгострокову концепцію економічного розвитку, яка передбачає вливання понад 370 трлн єн (приблизно 2,3 трлн дол. США) протягом 14 років — до березня 2041-го. План охоплює 17 пріоритетних напрямів, зокрема штучний інтелект, напівпровідники, квантові обчислення, фармацевтику, оборонні технології, космос та енергетику.

Найбільший пул коштів — 101,6 трлн єн — зарезервовано під розвиток ШІ та чипів. Основну частину спрямують на напівпровідники та так званий вертикальний ШІ, орієнтований на конкретні галузеві задачі. Уряд робить ставку на практичне застосування технологій, а не на гонитву за абстрактною перевагою у сфері AI. Очікується, що інвестиції компенсують структурний дефіцит робочої сили в країні, що старіє.

За оптимістичними оцінками, вкладення у напівпровідники до 2040 фінансового року дадуть економічний ефект у 443 трлн єн. Інвестиції у фізичний ШІ та вертикальний ШІ принесуть відповідно 144 трлн та 222 трлн єн.

Прем'єр-міністр Санае Такаїчі представила план як «сильний та ефективний інвестиційний інструмент», що поєднує державні й приватні ресурси. Уряд забезпечить трохи менш як половину суми за умови інфляції близько 2%. Це фактично означає перехід до державно-приватного партнерства, де бізнес майже на рівних бере участь у фінансуванні майбутнього країни.

Ініціатива продовжує курс на відродження чипової галузі, започаткований 2021 року. Відтоді уряд уже виділив близько 7,2 трлн єн на напівпровідники та ШІ, зокрема 2,6 трлн єн — на підтримку компанії Rapidus.

Нова стратегія передбачає зміну підходу до бюджетної політики. Уряд відмовляється від орієнтира первинного балансу, який діяв понад два десятиліття, на користь стабільного зниження співвідношення боргу до ВВП. З 2027 фінансового року запрацює спеціальний інвестиційний механізм, що дозволить міністерствам подавати бюджетні запити без верхніх обмежень.

Фіскальні прогнози розділені на три сценарії. В оптимістичному випадку співвідношення боргу до ВВП стабільно знижуватиметься навіть при щорічних державних вкладеннях близько 10 трлн єн. Два інші сценарії припускають зростання боргового навантаження у 2030-х роках через технологічну чи ринкову невизначеність. Прогнози не враховують можливого підвищення оборонних видатків та зниження податку на продукти харчування з 8% до 1% у 2027–2029 роках.

Окремий напрям реформ — імміграційна політика. Населення Японії станом на 1 січня 2026 року становило 119,74 млн осіб, що на 0,76% менше за попередній рік. Це вже 17-й рік поспіль скорочення, і вперше за понад 40 років кількість громадян опустилася нижче 120 млн. Середній вік — приблизно 50 років.

Частково втрачені робочі руки заміщають іноземці, чисельність яких перевищила 4 млн — рекордний показник. Уряд посилює контроль за мігрантами: запроваджує безумовну депортацію за порушення візового режиму та підвищує вимоги до претендентів на постійне проживання. Для іноземців створюють державну систему навчальних центрів, де їх ознайомлюватимуть з японською мовою, культурою та правилами поведінки.

Паралельно уряд Такаїчі провів реформи у сфері безпеки: у липні 2026 року створено Національне розвідувальне бюро та Національну раду розвідки — першу централізовану структуру такого типу в країні. Також ухвалено зміни до законодавства про наслідування імператорського трону, які жорстко закріплюють виключно чоловічу лінію. Сукупність цих кроків свідчить про курс на радикальні трансформації, результати яких стануть помітними вже в наступне десятиліття.