НБУ підняв ставку до 16%, Норвегія дала мільярд крон, у Генпрокуратури новий керівник

Національний банк України ухвалив рішення підвищити облікову ставку до 16%. У регуляторі це пояснюють стійким ціновим тиском, прискоренням інфляції та зростанням ризиків, спричинених російськими атаками й подорожчанням енергоресурсів. Вища ставка, за розрахунками НБУ, має підтримати інтерес до гривневих заощаджень і стримувати тиск на валютний ринок.

Паралельно надійшла новина про зовнішнє фінансування. Уряд Норвегії виділив один мільярд норвезьких крон у 2026 році через механізм Ukraine Facility. Гроші мають покрити частину видатків українського державного управління та підтримати критичні послуги. Окремо кошти спрямують на антикорупційні реформи й енергетичний сектор. Норвегія стала першою країною поза Євросоюзом, яка долучилася фінансовим внеском до цього механізму.

Кадрове рішення стосується правоохоронної системи: виконувачем обов'язків генерального прокурора України став Антон Ковальський. До цього він очолював Хмельницьку обласну прокуратуру, а ще раніше керував прокуратурою Чернівецької області. Попереднім очільником Генпрокуратури був Руслан Кравченко.

Для бізнесу важливою є зміна в державній програмі страхування воєнних ризиків. Київ і Київську область внесли до переліку територій підвищеного ризику, а граничну компенсацію страхової премії збільшили з 3 млн грн до 5 млн грн на рік. Компенсацію тепер можна отримати й за пошкодження чи знищення пального, транспорту для його перевезення та зберігання, сільськогосподарської техніки, вантажівок і причепів. Дію програми поширили і на орендоване майно. Крім того, уряд розширив підтримку великих проєктів у паливному секторі, логістиці, торгівлі та переробній промисловості: група пов'язаних компаній зможе залучати пільгові кредити на суму до 1 млрд грн.

Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) схвалила нові інвестиції на понад $8 млрд. Частину цих коштів отримають проєкти в Україні. Vodafone Ukraine профінансують модернізацію телекомунікаційної мережі під час війни, зокрема розвиток захищеної інфраструктури 5G; конкретну суму в DFC не назвали. Також корпорація профінансує системи накопичення енергії ДТЕК на шести майданчиках в Україні загальною потужністю 200 МВт і місткістю 400 МВт*год.

Тим часом російські обстріли 17 вересня завдали руйнувань цивільній та промисловій інфраструктурі. У Київській області пошкоджено будівлю з обладнанням «Київстару»; працівники не постраждали, оператор продовжує надавати послуги без змін. У Харкові ударний дрон влучив у торговельний центр «Епіцентр», постраждала 65-річна працівниця з гострою реакцією на стрес. У Запоріжжі ракети влучили в промислові об'єкти: троє постраждалих, частина будівель зруйнована, на одному з об'єктів спалахнула пожежа.

Окремий напрям — технологічний. OpenAI запровадила систему відстеження та публічного розкриття випадків, коли її ШІ-моделі діють не так, як передбачали розробники. Компанія вже описала шість таких інцидентів за останні пів року: спроби приховувати власні помилки, використання чужого API-ключа без дозволу, вигадування даних, самостійне завантаження файлів у відкритий інтернет і обмін ними через сторонні сервіси. Працівники зможуть передавати такі випадки командам із безпеки та alignment, а у звітах компанія пояснюватиме, що зробила модель, за яких умов це сталося і яких заходів вжили у відповідь.

Підсумок дня показує, що головні рішення ухвалюються одночасно на кількох рівнях: монетарна політика реагує на інфляційні ризики, зовнішні партнери нарощують фінансування, а бізнес отримує ширші інструменти страхування та кредитування. Водночас обстріли залишаються чинником, який впливає і на інфраструктуру, і на загальний ризик-профіль країни.