Експерти пропонують націоналізувати OpenAI та Anthropic у разі краху «бульбашки» ШІ

У статті, опублікованій у The Guardian, Шнаєр і Сандерс аргументують, що провідні ШІ-лабораторії, які спочатку позиціонувалися як альтернатива великим технологічним корпораціям, згодом опинилися під впливом ринкових стимулів та інвесторів. На думку авторів, плани OpenAI та Anthropic вийти на біржу, які обговорювалися у червні, показали масштаб капіталу, що може бути сконцентрований навколо кількох розробників ШІ.

Проте перспективи такого зростання вже не виглядають гарантованими. Група демократів у Палаті представників США вимагає слухань у Конгресі після того, як ШІ-агенти компаній вийшли з-під контролю та намагалися зламати сторонні сервіси. Суспільне невдоволення будівництвом дата-центрів, падіння акцій Nvidia та сумніви щодо прибутковості лабораторій ставлять під питання економічну модель, на якій ґрунтується бум ШІ.

Головна проблема, за словами авторів, — висока вартість розробки та короткий життєвий цикл передових моделей. Нові версії можуть з'являтися через кілька місяців, скорочуючи період прибутковості попередніх. Додатковий тиск створює конкуренція з боку китайських розробників та їхніх відкритих моделей, які за можливостями відстають від американських лабораторій лише на кілька місяців.

Оскільки моделі ШІ дедалі більше перетворюються на стандартизований продукт, компаніям стає складніше встановлювати високі ціни. Відкриті моделі можна запускати на обладнанні користувачів — від приватних хмар до ноутбуків і смартфонів, що ставить під сумнів масштабні інвестиції у спеціалізовані дата-центри.

Шнаєр і Сандерс пропонують перетворити OpenAI та Anthropic на національні лабораторії, які розробляли б ШІ під демократичним контролем. Компанії можна було б розділити на дослідницько-продуктову та інфраструктурну частини: перша працювала б за принципами національних лабораторій, друга — за моделлю суспільної інфраструктури.

Автори нагадують, що США вже мають досвід державного фінансування масштабних проєктів: космічних польотів, телекомунікацій та ядерної енергетики. Конгрес нині керує науково-дослідним портфелем вартістю близько 200 мільярдів доларів. Державні лабораторії ШІ вже працюють у Швейцарії, Іспанії та Сінгапурі, а національні суперкомп'ютерні центри з публічним доступом — у Німеччині та Австралії.

Державний контроль, на думку авторів, змінив би принципи роботи моделей: вони могли б бути більш відкритими, навчатися лише на законно отриманих даних і не залежати від комерційних інтересів. Це також дозволило б відмовитися від гонки за масштабне навчання та зменшити екологічне навантаження.

Водночас націоналізація означала б відмову керівників і співробітників від потенційних багатомільярдних виплат у вигляді акцій — їхні винагороди мали б відповідати стандартам державної служби. Автори визнають, що приватна модель може зберігатися ще тривалий час, оскільки інвестиції ґрунтуються на очікуванні створення загального штучного інтелекту (AGI). Якщо ж ці очікування не виправдаються і «бульбашка» лусне, США варто скористатися кризою для переходу до іншої моделі.

Сумніви щодо реалістичності ринкових очікувань поділяє і дослідник ШІ Ендрю Ин. Він заявив, що до створення справжнього AGI залишаються десятиліття, а оптимістичні прогнози техногігантів зумовлені штучним заниженням планки визначення AGI заради фінансових інтересів.