Сонячні бурі: найбільший ризик для ШІ, супутників та інтернету

Сонячна активність, яка зростає в межах 11-річного циклу, становить дедалі більшу загрозу для технологій, що стали основою сучасної економіки. Геомагнітні бурі виникають унаслідок розривів і повторних з'єднань магнітних полів зорі, що викидають у космос величезні хмари плазми та радіації. Коли ці частинки досягають Землі, вони генерують індуковані струми, здатні перевантажувати трансформатори та реле, що може вивести з ладу енергомережі.

Найбільш показовим прикладом залишається інцидент 1989 року, коли сонячна буря залишила канадський Квебек без електрики на дев'ять годин, вплинувши на шість мільйонів людей. Заміна пошкодженого обладнання в таких масштабах може тривати роками, а особливо вразливими є регіони, розташовані на високих широтах.

Сьогодні експертів найбільше непокоїть доля індустрії штучного інтелекту, яка критично залежить від стабільного електропостачання. Як зазначає колишній заступник директора Національного центру атмосферних досліджень Скот Макінтош, керівники компаній у сфері ШІ повинні бути найбільше стурбовані наслідками сонячних бур.

Окрему загрозу сонячне випромінювання становить для супутників. Високоенергетичні частинки можуть фізично змінювати стан бітів у комп'ютерних чипах, перетворюючи нулі на одиниці, що спричиняє програмні збої. Крім того, сонячна активність нагріває атмосферу, змушуючи супутники втрачати швидкість і знижуватися на відстань до 610 метрів, що підвищує ризик зіткнення з космічним сміттям. За словами провідного інженера Центру космічних польотів імені Годдарда NASA Рассела ДеХарта, активніший за очікування сонячний цикл може скорочувати термін роботи супутника на роки.

Показовим є випадок 2022 року, коли SpaceX втратила 38 інтернет-супутників через магнітну бурю. Подібні інциденти завдають збитків і іншим галузям: у 2024 році фермери втратили близько 500 мільйонів доларів через збої в GPS-системах тракторів під час польових робіт.

Дослідники також попереджають про потенційний інтернет-апокаліпсис. Глобальна мережа спирається на 1,4 мільйона кілометрів підводних оптоволоконних кабелів, які з'єднують континенти. Хоча саме скловолокно стійке до струмів, електронні підсилювачі сигналу, розміщені через кожні 48–161 кілометр, є надзвичайно вразливими. Потужний спалах може вивести їх із ладу, фактично розірвавши зв'язок між Америкою та Європою.

Найпотужніша зафіксована буря, подія Керрінгтона 1859 року, змушувала телеграфні апарати горіти. Проте в історії траплялися й сильніші події, просто тоді технологій, які могли б постраждати, ще не існувало. Хоча катастрофічні шторми стаються рідко, їхня ціна для сучасної економіки може сягнути 2 трильйонів доларів. Лише захист електромережі США потребує інвестицій у розмірі 255 мільярдів доларів, однак уряди світу поки що не поспішають із такими витратами.