Рінкевичс: Європа відстає у дроновій війні та вразлива до ударів РФ

Про це він сказав в інтерв'ю, коментуючи темпи розвитку дронової війни в Україні, які назвав «блискавичними». На думку латвійського президента, європейські заходи з підготовки до повітряної війни ризикують втратити актуальність уже до середини наступного року.

«Ми бачимо, що існують серйозні проблеми з протиповітряною обороною, захистом від безпілотників та протиракетною обороною. І будьмо відверті: це стосується як України, так і всієї Європи та НАТО», — сказав Рінкевичс.

Він додав, що раптовий російський удар із застосуванням «кількох запущених ракет» для багатьох країн сьогодні «стане серйозним викликом, з яким буде важко впоратися».

Окремо президент Латвії вказав на затримки з постачанням критично важливих ракет для систем Patriot та інших засобів ППО, з якими стикаються Україна та її європейські союзники. За його словами, США розглядали можливість передачі виробництва Patriot Україні та країнам Європи, проте відповідної угоди досі немає.

«Це залежить від уряду США та від самої компанії», — зазначив він, додавши, що переговори тривають, і визнавши наявність технічних складнощів, пов'язаних із ліцензуванням.

За оцінкою Рінкевичса, диверсії, кібератаки та нещодавні інциденти з безпілотниками й ракетами свідчать, що Росія перевіряє рішучість Європи підтримувати Україну. «Я б виключив імовірність конвенційного військового вторгнення, але ми повинні бути дуже пильними щодо інших можливих сценаріїв», — пояснив він.

Президент Латвії також припустив, що найближчими місяцями після місцевих виборів Росія посилить мобілізацію, а згодом використає зимовий період, щоб «тиснути» на фронті в Україні та «вжити всіх можливих заходів, аби відмовити країни, що підтримують Україну, від подальшої допомоги».

Контекст для ринку оборонних технологій і ППО полягає в тому, що попит на системи протиповітряної та протиракетної оборони, засоби боротьби з дронами й відповідні виробничі потужності зростає швидше, ніж ухвалюються рішення про ліцензування та локалізацію виробництва. Це створює розрив між заявленими потребами країн і реальними термінами постачання.

Підсумок: сигнал Рінкевичса вказує на те, що без прискорення виробництва засобів ППО та адаптації до дронової війни Європа й НАТО залишатимуться вразливими до повітряних атак, а Україна — залежною від зовнішніх поставок ракет.