НКЦПФР назвала вісім ознак інвестшахрайства: як не втратити гроші

Шахрайські схеми в інвестиційній сфері залишаються поширеним явищем в Україні, тому НКЦПФР систематизувала найпоширеніші способи обману та пояснила, як їх розпізнати.

За даними регулятора, аферисти зазвичай починають із реклами в соцмережах чи месенджерах, обіцяючи швидкий і майже гарантований дохід. Після цього з потенційною жертвою зв'язується «особистий консультант», головна мета якого — змусити людину переказати гроші. При цьому пояснювати суть інвестиції чи ризики він не збирається.

Серед сигналів, які мають насторожити, комісія називає обіцянки гарантованого або надто високого прибутку, психологічний тиск і нав'язливі дзвінки, постійні прохання збільшити суму вкладень, а також небажання зрозуміло пояснити механізм роботи інвестиції. Навіть наявність професійного сайту та активної реклами не є гарантією надійності — за таким фасадом може не бути реальної діяльності чи наміру повертати кошти.

Окрему небезпеку становлять випадки, коли шахрай покроково керує діями жертви під виглядом допомоги. Регулятор описує два поширені сценарії: встановлення програм віддаленого доступу (наприклад, AnyDesk чи TeamViewer) нібито для допомоги з реєстрацією, що насправді відкриває доступ до банківських застосунків; або реєстрація на відомій платформі з подальшим переведенням на сторонні сервіси чи електронні гаманці, де людина втрачає контроль над коштами.

Ще один інструмент маніпуляції — демонстрація фіктивних прибутків в особистому кабінеті, що змушує вкладника повірити в успішність інвестиції й довірити більшу суму.

У НКЦПФР наголошують: розпізнати ознаки шахрайства варто ще до першого переказу, адже аферисти активно експлуатують тему легких заробітків. Зокрема, поширені схеми з фінансовими пірамідами, які маскують під інвестиції в сонячні електростанції, спекулюючи на популярності відновлюваної енергетики. У таких випадках обіцяють прибуток від нібито реальних активів, хоча насправді жодних активів не існує.