Пресрелізи живі: чому бізнесу не варто покладатися лише на блоги

У PR-спільноті вже два десятиліття час від часу лунають прогнози про смерть пресрелізів. Сьогодні технологічні експерти радять замінити їх публікаціями у власних блогах компаній. Однак така стратегія працює лише для невеликої частки брендів, чиї назви й так постійно на слуху, тоді як решта ризикує опинитися в інформаційній ізоляції.

Дослідження свідчать: 74% журналістів досі хочуть отримувати пресрелізи від PR-команд. Для компаній, які лише виходять на нові ринки, власний блог не допоможе знайти журналіста в Польщі чи партнера в Німеччині. Він добре утримує наявну аудиторію, але майже не залучає нову, особливо на тлі скорочення органічного охоплення в соцмережах.

Українські редакції працюють у складних умовах: за даними Інституту масової інформації, 75,6% журналістів назвали головним викликом психологічне виснаження, 73,6% — фінансові труднощі, а 49,2% — кадрову кризу. Зрозумілий пресреліз із перевіреними фактами та готовими коментарями заощаджує редакціям час і ресурси.

У 2026 році пресрелізи виконують три ключові бізнес-завдання. По-перше, вони підвищують видимість бренду в пошукових системах на основі ШІ, які частіше цитують незалежні джерела, ніж контент самих компаній. По-друге, вони залишаються важливим механізмом розкриття інформації для регуляторів, інвесторів і ринку — особливо для deftech-компаній, які не можуть оприлюднювати чутливі технічні дані, але мають повідомити про інвестиційні раунди чи партнерства. По-третє, публікація в незалежному виданні слугує зовнішнім підтвердженням досягнень компанії в B2B-комунікаціях, оскільки її не можна непомітно змінити чи видалити.

Щоб пресреліз був ефективним, його варто готувати з урахуванням нових реалій. Текст має бути зручним і для журналістів, і для мовних моделей: чітка структура, конкретні дані, однозначні формулювання. Важливо робити ставку на авторитетні майданчики, адже системи ШІ віддають перевагу надійним джерелам — одна публікація на поважному ресурсі може бути кориснішою за десятки копій на сайтах без аудиторії.

Пресреліз більше не є кінцевим продуктом, а стає основою для подальших публікацій: фінансові медіа використають цифри, технологічні — деталі продукту, регіональні — вплив на конкретну територію. Додавання якісних зображень і відео також підвищує шанси на публікацію: 72% журналістів використовують надані фотографії, а 33% — відео. Нарешті, після першої публікації варто продовжувати поширення через інші релевантні майданчики.

Пресреліз залишається живим форматом, бо виконує функції, які корпоративний блог не може замінити: поширює інформацію серед нової аудиторії, допомагає системам ШІ перевіряти її та створює офіційний запис історії компанії. Проблема не в самому форматі, а в тому, як його використовують: перетворення пресрелізу на збірку нецікавих новин знецінює його. У світі, де увага стала найціннішим ресурсом, відмова від перевіреного каналу поширення — це ризик залишитися непоміченим.