19.09.2026 Innovation House ІТ, стартапи, інновації

Наука на фронт: держава вперше вкладає мільярди в оборонні лабораторії

·2203 слівредакція
Наука на фронт: держава вперше вкладає мільярди в оборонні лабораторії

Українські науковці дедалі активніше долучаються до створення оборонних технологій, а держава вперше заклала понад 2 млрд грн на оновлення дослідницької інфраструктури. Водночас державні установи програють приватному MilTech через податки та регуляторні бар'єри.

Сучасна війна виграється не лише на полі бою, а й у лабораторіях. Заступник міністра освіти і науки Денис Курбатов розповів, що частина науковців за роки війни перейшла в приватні технологічні компанії, але чимало залишилося в інститутах і виконує державні замовлення. Два роки тому МОН запровадило конкурс на державні оборонні замовлення, де замовниками виступають Міноборони, Мінцифри, СБУ, Держспецзв'язку та ще близько десятка відомств.

Фінансування цієї програми збільшено вдесятеро. Цього року в держбюджеті вперше передбачено понад 2 млрд грн на переоснащення дослідницької інфраструктури, адже матеріально-технічна база більшості установ створена ще у 80-х — на початку 90-х. Крім того, спільно з Фондом розвитку інновацій та кластером Brave1 створюються центри досконалості при провідних університетах — їхні лабораторії облаштують в укриттях. Україна інвестує в ці центри понад мільярд гривень.

За словами Курбатова, десятки оборонних розробок науковців уже дійшли до серійного виробництва. Вимога до держзамовлення — щонайменше функціональний прототип, випробуваний у реальних умовах і готовий до масштабування.

Попри це, близько 80% ринку MilTech контролюють приватні компанії. Державні лабораторії, зазначає заступник міністра, можуть конкурувати в дослідженнях, але перебувають у нерівних умовах: закупівлі через Prozorro затягують процес на місяці, а податкове навантаження на держустанови сягає 70% проти близько 10% у приватного бізнесу. Для виправлення ситуації МОН розробило проєкт Science City — зміни до двох кодексів і чотирьох законів, які мають зменшити податки й зняти регуляторні обмеження. Проєкт погоджено майже всіма міністерствами, крім Мінфіну, який посилається на обмеження МВФ. Курбатов наголошує: за підсумками 2025 року всі наукові контракти з бізнесом дали лише 40 млн грн ПДВ — 0,008% від загального обсягу, тож втрат для бюджету немає.

Фінансування науки за три роки зросло на 83%, і цьогоріч уперше за десятиліття має сягнути 0,5% ВВП. Запроваджено базове фінансування за результатами атестації: деякі інститути наростили фінансування на 50%. Цього року МОН проведе перший конкурс державно-приватного замовлення, де бізнес фінансує 50% проєкту, держава — 50%. Паралельно створюється Агенція прикладних досліджень на базі УкрІНТЕІ.

Проблема відтоку кадрів залишається: 15–20% науковців припинили дослідження, 8% виїхали за кордон. Основна причина — безпека. Серед заходів — реформа аспірантури, постдокторантура, 30% конкурсних коштів на підтримку молодих учених, надбавки до 8 тис. грн за атестацією та стипендії 10 тис. грн для майже 3 тис. найкращих дослідників. На наступний рік закладено збільшення зарплат науковців до 50%.

Курбатов наголошує: без власних технологій країна не виживе, адже партнерська допомога не безмежна. Найуспішніші далекобійні операції — це саме українська зброя.

Читайте також