Пилип Духлій: ШІ не замінить учителя, але змінить навички, які потрібні школярам

Освітні методики оновлюються повільніше, ніж ринок праці та технології, тому закладам освіти дедалі важливіше готувати дітей не до тестів, а до роботи в умовах невизначеності. Ключовими навичками стають адаптивність і вміння правильно формулювати запити до штучного інтелекту.

Про це говоритиме Пилип Духлій, очільник школи #brobots, де діти опановують інженерію, розробку ігор, електроніку та штучний інтелект. На IV форумі «Освіта ДивоСвіту», що відбудеться в Києві 4 жовтня, він представить виступ «Сміливість бути поганим». За словами Духлія, батьки й педагоги дедалі більше бояться фруструвати дітей, а без цього дитині складно навчитися витримувати труднощі й докладати зусиль там, де результат не приходить одразу. Ця проблема загострюється через потік короткого контенту в соцмережах і кліпову увагу.

Попри сильний технологічний профіль, школа #brobots, за словами її керівника, керується девізом готувати не до іспитів, а до життя. Дітям доведеться зіштовхуватися з конкуренцією, будувати стосунки, справлятися з невдачами й конфліктами, тому заклад приділяє увагу не лише технологіям, а й здатності витримувати психологічно складні процеси.

Духлій зазначає, що школа працює з 2019 року і вже тоді усвідомлювала неможливість передбачити, яким буде світ. Дитина, яка приходить до першого класу у сім років, почне працювати приблизно у 25, тож передбачити її потреби через 18 років практично нереально. Тому заклад не намагається вгадати майбутнє, а спирається на те, що є тут і зараз. Один із принципів, який він пропонує, — баланс між фрустрацією та підтримкою: вимоги до дитини працюють лише за наявності вибудуваних стосунків зі значущим дорослим, які створюють кредит довіри. Фрустрація без підтримки може стати травмувальним досвідом.

Штучний інтелект, на думку Духлія, може бути інструментом розвитку мислення, адже для якісної відповіді потрібно правильно сформулювати запит, а вміння ставити питання — це вже половина відповіді. Водночас ШІ часто відводить у бік, тому користувач має сам розумітися на сфері, знати, що перевірити й поставити під сумнів. Без цього якісний результат навряд чи можливий. «Ми конкуруємо не зі штучним інтелектом, а з іншими людьми, які вміють ним користуватися», — каже він. Ознак повної заміни людини машиною Духлій наразі не бачить, хоча припускає, що світ рухається як маятник і фізична праця може знову почати цінуватися більше, адже частину розумової роботи бере на себе ШІ.

Щодо технологій у школах, керівник #brobots радить зважати на ресурс дитини: програма й без того навантажена, а крім технологій є спорт, творчість, музика, театр і дозвілля. У спеціалізованих закладах технології присутні за замовчуванням, тоді як у звичайній школі широкого профілю дітям варто давати базові знання про сучасні технології — показати можливості, навчити користуватися й підказати, де шукати більше інформації. Поглиблене навчання всіх усього він вважає недоцільним: базове розуміння ШІ потрібне всім, а от робототехніка — річ специфічна, як і глибокі знання з програмування для майбутнього музиканта.

Замість цього Духлій пропонує дітям «шведський стіл» можливостей — гуртки, спорт, музику, театр, технології — і дозволити кидати захоплення, не перетворюючи кожне на справу на роки. Чим більше дитина пробує, тим краще розуміє себе, а в дорослому віці такі пошуки потребують значно більше часу й ресурсів.

Форум «Мистецтво бути», за словами Духлія, цінний насамперед концентрацією людей, у яких можна почути нестандартний погляд, знайти однодумців і поспілкуватися наживо в світі, де багато що відбувається онлайн.

Для ринку освіти це означає поступовий зсув від тестової підготовки до формування адаптивності та навичок роботи з ШІ, а також зростання попиту на спеціалізовані технологічні програми за збереження базового рівня цифрової грамотності в загальноосвітніх школах.