«Скеля» будує «дистанційну піхоту»: як 425 полк замінює людей машинами

Восени 2025 року у 425 окремому штурмовому полку «Скеля» з'явився Центр інновацій. Його завдання — не технології самі собою, а пошук рішень, які зменшують безпосередню присутність військових у небезпечних зонах.

Практичний результат цього підходу вже є: 31 серпня 2026 року «Скеля» перемогла у конкурсі інноваційних кейсів у системі DELTA Міністерства оборони України з бойового застосування безпілотних систем і отримала 300 єБалів — еквівалент 1,5 мільйона гривень. Друге місце посіли ББпС «Булава» 72 ОМБр та 411 окрема бригада безпілотних систем «Яструби».

У полку цей принцип називають «дистанційною піхотою». Логіка проста: якщо замість людини завдання може виконати дрон, наземний робот або дистанційно керована бронемашина, так і має бути. Головний показник технологізації для «Скелі» — скільки військовослужбовців не потрапили туди, де їх можуть убити або поранити.

Один із ключових напрямів Центру інновацій — «старлінкольоти», безпілотні літаки зі Starlink для стабільного зв'язку. За цим принципом працюють «Хорнети», «Блискавки», «Батони» і Darts; оснащення та сценарій залежать від бойового завдання. Стабільний канал дозволяє застосовувати дрони на значній відстані та передавати дані оператору в реальному часі. За останній період такими системами уразили три зенітні ракетні комплекси противника — дві «Оси» та один «Бук».

Полк також отримав безпілотні авіаційні комплекси Raybird-3 від української компанії Skyeton. Наступний крок — модернізація: встановлення Starlink і використання літаків як повітряних ретрансляторів для систем радіозв'язку Silvus. Raybird-3 може перебувати в повітрі 6–8 годин і весь цей час підтримувати передачу даних для розвідки, FPV-дронів або піхоти.

Ще один напрям — дистанційне керування звичайними безпілотниками. У полку впровадили віддалене управління DJI Enterprise/Thermal без складного переобладнання штатного пульта: достатньо під'єднати USB/Ethernet і передати керування оператору в безпечнішому місці. Цим програмним забезпеченням користуються близько 30 підрозділів Сил оборони України, зокрема ССО, ГУР і морська піхота. Завершується і проєкт дистанційного управління наземною станцією для цифрових FPV-систем Walksnail.

Окремий напрям — штучний інтелект. Полк завершує розробку FPV-системи з ШІ для чергування на визначених ділянках і ураження живої сили противника. Це умовний «ждун» для напрямків, де є ризик інфільтрації: комп'ютерний зір виявляє та розпізнає людину, після чого дрон активується, злітає та може бути застосований для ураження. Так машина бере на себе частину постійного спостереження.

Безпілотники залучені й до логістики. Дистанційно керовані Vampire у «Скелі» щодня виконують близько 150 вильотів, доставляючи піхоті воду, продукти та боєкомплект. Для них створили власне програмне рішення на доступніших компонентах, яким нині користуються близько 20 інших підрозділів.

Для актуальної карти поля бою полк має три спеціалізовані літаки-«фотольоти». Вони систематично фотографують визначені райони, а матеріали проходять автоматизовану обробку в Clarity, де алгоритми позначають потенційно підозрілі об'єкти. Далі створюється ортофотоплан, який додають окремими шарами в DELTA, щоб штурмові підрозділи бачили максимально свіжу картину місцевості. За кількістю знищених цілей серед підрозділів ППО полк посідає шосте місце.

Ремонт і модернізацію забезпечує власна майстерня з верстатами з числовим програмним управлінням: тут виготовляють антени й деталі, збирають ретранслятори та адаптують серійні системи. Окремо переобладнують FPV-дрони, спочатку створені для керування через оптоволокно: систему прибирають, а платформу використовують як носій для іншого навантаження.

Фундамент «дистанційної піхоти» — наземні роботизовані комплекси. «Скеля» однією з перших почала використовувати український дистанційно керований бойовий модуль «Хижак» на НРК: турель із кулеметом M240, алгоритми автоматизованого виявлення та супроводження цілей, зв'язок через Starlink, а рішення про відкриття вогню ухвалює оператор. За два місяці застосування зафіксовано знищення двох російських БПЛА Zala, 25 «Молній», 25 FPV-дронів і чотирьох дронів-бомберів. Одну турель поставили для прикриття логістичного маршруту, який систематично атакували ворожі FPV; планується розгорнути комплекс ще на одній локації та модернізувати інші дистанційні турелі, зокрема типу «Шабля». У бойових умовах тестують і НРК, які за допомогою комп'ютерного зору самостійно слідують за військовослужбовцем і перевозять вантаж; навіть без GPS машина орієнтується за допомогою LiDAR.

Принцип дистанційного керування поширили й на бронетехніку. У червні завершили проєкт переобладнання бронеавтомобіля «Новатор» під дистанційне керування з кількома каналами зв'язку — Starlink, LTE і Silvus. На фінальній стадії — проєкт дистанційного управління американською броньованою колісною машиною M1117.

Без програмного забезпечення всі ці системи залишалися б окремими машинами, тому у підрозділі працює Відділ IT-інновацій. Одне з його рішень — програмно-апаратний комплекс із функціональністю, подібною до R2D2, який організовує мережеву передачу даних і дистанційну роботу обладнання; використання доступного серійного маршрутизатора дозволило приблизно вчетверо здешевити рішення.

У підсумку полк наголошує: Росія має значно більший людський ресурс, тож симетрична війна для України невигідна, а технології мають компенсувати різницю. Дистанційний принцип можна переносити майже на будь-яку техніку, якщо є можливість інтегрувати керування, зв'язок і контроль. Мета — не зробити дистанційним усе заради експерименту, а прибрати людину з найнебезпечніших ділянок, залишивши їй планування, ухвалення рішень і контроль систем.